Складність формування інвестиційної стратегії інноваційного розвитку підприємства полягає в тому, що її вибір пов’язаний з пошуком оптимального варіанту альтернативних проектів інноваційних рішень, які відповідають меті підприємства і перспективам його інноваційного розвитку. В цих умовах інвестиційна стратегія не є незмінною, а потребує перегляду та уточнення з врахуванням як змін внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства, так і того, що інновації завжди мають елементи невизначеності та ризику. Інвестиційну стратегію можна представити як генеральний план дій у сфері інвестиційної діяльності підприємства, який визначає пріоритети її напрямків і форм, характер формування інвестиційних ресурсів і послідовність етапів реалізації довгострокових інвестиційних цілей. Поєднання в інвестиційній стратегії системи цілей і шляхів їх досягнення визначає межі можливої інвестиційної активності підприємства і прийнятих інвестиційних рішень по напрямках формах його інвестиційної діяльності в перспективному періоді. Інвестиційну стратегію підприємства можна охарактеризувати також як систему формалізованих критеріїв, по яких воно оцінює і реалізує свої інвестиційні можливості, моделює перспективну інвестиційну позицію і забезпечує її досягнення.

інвестиційна стратегія передбачає

Прогнозована ставка відсотка на фінансовому ринку впливає на співвідношення форм реального і фінансового інвестування підприємства через механізм формування норми чистого інвестиційного прибутку. У реальному інвестуванні зростання ставки відсотка викликає відповідне зниження норми чистого інвестиційного прибутку, оскільки за інших рівних умов збільшується вартість інвестиційних ресурсів, що залучаються. У фінансовому інвестуванні спостерігається протилежна тенденція — із ростом ставки відсотка норма чистого інвестиційного прибутку по більшості фінансових інструментів зростає. Стимулювання кооперування малих підприємств між собою і з великими підприємствами повинно стати важливим завданням як державної, так і корпоративної стратегії. З огляду на досвід спілкування з фінансовими інституціями в останньому десятиріччі двадцятого століття, громадяни України більш схильні до операційних заощаджень, які не можуть бути безпосередньо використані як інвестиційний ресурс через різнорідні фінансові інститути та фондовий ринок. Між тим залучення операційних заощаджень до господарського обігу можливе в разі активізації процесів товарного кредитування, під час якого, зробивши внесок, платник у вигляді гарантії відразу одержує у користування певний товар.

Принципи І Послідовність Розробки Інвестиційної Стратегії Підприємств

Умовна імунізація — це динамічна стратегія, мета якої полягає у гарантуванні певного мінімального рівня дохідності за одночасного намагання за допомогою прийомів активного управління (наприклад, свопінгу) досягти високої ефективності. Аналітик у кожен відрізок часу на підставі поточної структури відсоткових ставок має оцінювати фактичну та мінімальну вартість портфеля, необхідну для забезпечення імунізації. Якщо фактична вартість істотно перевищує цей мінімальний рівень, доцільно й далі використовувати активні методи управління портфелем, у противному разі (щоб уникнути втрат) портфель має бути негайно імунізований. Типовим прикладом індексного методу є певний розподіл інвестицій між портфелем акцій, який повторює структуру зваженого за капіталізацією біржового індексу, та портфелем облігацій, що також відтворює структуру відповідного біржового індексу. Критерієм ефективності індексного портфеля буде відповідність його реальної дохідності й дохідності індексу.

Замовте Безкоштовну Консультацію Щодо Послуг Тов «фрiдом Фінанс Україна»

Тому важливими задачами обґрунтування інвестиційної стратегії є визначення, чи буде інвестиція в дану інновацію вигідною і який з можливих інвестиційних проектів буде найбільш оптимальним. Внутрішня синхронізація передбачає узгодження в часі реалізації окремих напрямів інвестування між собою, а також із формуванням необхідних для цього інвестиційних ресурсів. Конкретизація інвестиційної стратегії по періодах її реалізації передбачає встановлення послідовності і термінів досягнення окремих цілей і стратегічних завдань. У процесі цієї конкретизації забезпечується зовнішня і внутрішня синхронізація за часом.

Стратегії інвестиційного маркетингу – це визначення засобів і методів забезпечення переваг над конкурентами, а також розподіл ресурсів, необхідних для досягнення маркетингових цілей. Стратегії інвестиційного маркетингу спрямовані на збільшення контрольованої частки ринку на основі використання ключових факторів маркетингової діяльності. Вони є результатом процесів стратегічного бізнес-планування. Причому на етапі визначення загальної стратегії її сутність полягає у виборі одного з важливих kroschu.info напрямів поведінки підприємств у майбутньому. Реалізація цілей інвестування у виробництво передбачає формування сукупності ізольованих або взаємопов’язаних інвестиційних проектів, тобто розробляється сукупність заходів, що передбачають певні інвестиції для отримання прибутку або соціального ефекту в майбутньому. Інвестиційні проекти включають комплекс організаційно-правових, розрахунково-фінансових і конструктивно-технологічних документів, що описують дії з досягнення цілей інвестування.

Альтернативність стратегічного вибору форм реального і фінансового інвестування на окремих етапах стратегічного періоду може визначатися соціальними, екологічними, іміджевими та іншими інституціональними чинниками. З урахуванням цих чинників співвідношення різноманітних форм інвестування диференціюється по окремих інтервалах стратегічного періоду. Поступові стратегічні зміни характеризуються внутрішньою логікою динаміки операційної діяльності і пов’язані з незначними обсягами її нарощення в розрізі окремих інтервалів стратегічного періоду. • необхідний обсяг (питома вага) інвестицій, що забезпечує рішення позаекономічних задач розвитку підприємства.

Share This